Тест AQ і RAADS-R: як пройти та що означають бали
Більше корисного в нашому Telegram →Тест AQ і RAADS-R найчастіше знаходять за посиланням і одразу хочуть дізнатися, що означає число наприкінці. Коротко: це дві шкали самооцінки, які показують, наскільки ваші відповіді схожі на відповіді людей з аутистичними особливостями. Результат допомагає вирішити, чи варто йти на обстеження, і діагнозом не є. Нижче розберемо, чим шкали відрізняються, як їх проходити та як читати бали.
Назви шкал пишемо латиницею. AQ розшифровується як Autism-Spectrum Quotient, а RAADS-R як Ritvo Autism Asperger Diagnostic Scale-Revised. Якщо ви вже отримали цифру й хвилюєтеся, зробіть паузу: жоден результат не розв’язує питання остаточно.

Тест AQ і RAADS-R: що це таке
AQ створили Baron-Cohen зі співавторами, і в статті 2001 року описали його як короткий опитувальник для дорослих із нормальним інтелектом. Бали в ньому йдуть від 0 до 50. RAADS-R розробили Ritvo зі співавторами як додатковий інструмент для лікаря, що допомагає оцінити аутизм у дорослих. У ньому 80 запитань.
Автори AQ бачили в ньому спосіб швидко визначити, де людина перебуває на континуумі від аутизму до норми. Це важливо для розуміння шкали: вона описує міру вираженості рис, а не ділить людей на два кошики.
Обидві шкали заповнює сама людина. Це скринінг, тобто швидка перевірка, чи варто дивитися далі. Ми в Sense Behavior не публікуємо власного діагностичного тесту: оцінку проводить фахівець, а ми допомагаємо розібратися із запитом і вибрати наступний крок. Огляд інших тестів є в матеріалі про тест на аутизм у дорослих.
Обидві шкали створювали, коли діяла попередня система діагнозів, тому в їхніх назвах і описах трапляється синдром Аспергера. Що сталося з цим діагнозом сьогодні, розібрано в матеріалі про синдром Аспергера в дорослих. RAADS-R перевіряли в дев’яти центрах на трьох континентах, а це важливо для шкали, яку згодом перекладають і вживають у різних країнах.
Чим відрізняються шкали
Головні відмінності стосуються довжини, змісту й завдання.
- Довжина. AQ складається з 50 пунктів, є й коротка форма AQ-10 із десяти. У дослідженні Booth зі співавторами (2013) на 149 людях із РАС і 134 без нього всі варіанти працювали подібно, а коротка форма майже не поступалася повній. RAADS-R значно довша: 80 запитань.
- Що вимірюють. AQ дає один загальний бал за рисами, пов’язаними з аутистичним спектром. RAADS-R поділено на чотири блоки: соціальна пов’язаність (39 запитань), вузькі інтереси (14), мовлення (7) та відчуття й рухи (20).
- Як відповідати. У RAADS-R кожен пункт має чотири варіанти: правда зараз і в дитинстві, правда лише зараз, правда лише в дитинстві, ніколи не правда. Так шкала розрізняє те, що було завжди, і те, що з’явилося пізніше. 16 запитань описують звичайну поведінку й оцінюються навпаки.
- Для кого. Обидві шкали розраховано на дорослих із середнім і вищим інтелектом. RAADS-R призначена для людей від 18 років.
AQ-10 використовують як короткий скринінг, щоб вирішити, чи варто скерувати людину на повне обстеження. Сам поріг для AQ-10 в анотації першоджерела Booth зі співавторами не названо, тому актуальні рекомендації щодо нього шукайте в лікаря у вашій країні.
Як правильно проходити тест
Результат залежить від того, як ви відповідаєте. Кілька простих правил допоможуть отримати картину, яку зручно обговорювати з лікарем.
- Виберіть час, коли вас ніхто не поспішає й не відволікає.
- Відповідайте про себе у звичайні дні, а не в найкращій формі й не в найважчий період.
- Згадуйте дитинство й підлітковий вік, особливо для RAADS-R.
- Не відповідайте так, як ви звикли виглядати на людях. Якщо ви багато років маскуєте особливості, відповідайте про те, чого це вам коштує.
- Якщо запитання незрозуміле перечитайте його згодом або обговоріть із близькою людиною, яка знає вас давно.
Приклад того, як працює відповідь у RAADS-R. Припустімо, вам важко вести легку розмову ні про що. Якщо так було і в дитинстві, і зараз, підходить перший варіант. Якщо складність з’явилася нещодавно, підходить другий. Якщо була лише в дитинстві, третій. Різниця між варіантами й становить сенс шкали.
Про маскування йдеться в дослідженні Hull зі співавторами (2017): 92 дорослі з аутистичними особливостями розповіли, як приховують їх, щоб вписатися, а серед наслідків назвали виснаження. Через це результат самооцінки може применшувати картину.
Шкали створювали англійською мовою. Пороги з досліджень стосуються оригінальних версій, а для перекладів їх треба перевіряти окремо, тож з’ясуйте, чиїм перекладом ви користуєтеся. RAADS-R з 80 запитаннями забирає помітно більше часу, ніж AQ, тому заплануйте перерву.
Що означають бали та пороги
Пороги стосуються вибірок, на яких їх перевіряли, а для вас особисто лишаються орієнтиром.
У дослідженні AQ (Baron-Cohen зі співавторами, 2001) 58 дорослих із синдромом Аспергера чи високофункціональним аутизмом отримали в середньому 35,8 бала, а випадково дібрані люди без такого діагнозу 16,4. Результат 32 і вище мали 80 % першої групи та 2 % другої. Автори також зазначають, що серед студентів 32 і вище набрали 6 %.
У міжнародній перевірці RAADS-R (Ritvo зі співавторами, 2011) брали участь 779 осіб: 201 з аутизмом і 578 у порівняльних групах. Загальний бал у групі з аутизмом становив від 44 до 227, у порівняльних групах від 0 до 65. Автор шкали пише, що результат 65 і вище узгоджується з діагнозом РАС. За такого порогу чутливість була 97 %, а специфічність 100 %. Шестеро людей із діагнозом набрали менше за поріг, від 52 до 60 балів.
Середній загальний бал у групі з аутизмом становив 133,83, у порівняльних групах 25,95. Для окремих блоків автори теж знайшли свої пороги: соціальна пов’язаність 31, вузькі інтереси 15, відчуття й рухи 16, мовлення 4. Це допоміжні цифри, головний орієнтир лишається за загальним балом.

Важлива деталь про порівняльні групи. До них увійшли 276 волонтерів і 302 людини з іншими психіатричними діагнозами, і всі вони набрали не більше ніж 65. Це свідчить, що шкала в такому дослідженні розрізняла людей з аутизмом і людей з іншими станами.
З цих цифр випливає просте спостереження. До 43 балів траплялися лише учасники порівняльних груп, від 44 до 65 обидві групи, а від 66 балів тільки люди з діагнозом. Середина шкали залишається сірою зоною, і саме там потрібен фахівець.
Чому високий бал не діагноз і низький не виключення
Скринінг повідомляє про схожість відповідей і нічого не каже про причину. Низький бал буває за сильного маскування чи браку самоспостереження, а високий не пояснює, звідки взялася схожість.
- Вибірки були особливими. Пороги перевіряли на людях, у яких діагноз уже стояв, і на дібраних порівняльних групах. У вашому оточенні може бути інакше.
- Частина людей лишається нижче порогу. За даними Baron-Cohen, 80 % дорослих із досліджуваної групи набрали 32 і вище, тобто п’ята частина не дотягнула. У RAADS-R шестеро людей із діагнозом опинилися нижче 65.
- Самооцінка має межі. Автори RAADS-R пишуть, що коли людина набрала 64 і менше, але клінічна картина вказує на аутизм, вирішує клінічне судження.
- Частина ознак перетинається з іншими станами, наприклад з РДУГ, і розрізнити їх допомагає фахівець. Докладніше про це в матеріалах про аутизм чи РДУГ та тест на РДУГ.
Читати результат зручно за кроками.
- Знайдіть загальний бал і порівняйте його з орієнтиром із дослідження шкали.
- Подивіться, які блоки дали найбільше балів, і запишіть це.
- Подумайте, як відповіді пов’язані з вашим життям, а не лише з цифрою.
- Винесіть запитання для лікаря: що в результаті здивувало і що лишилося неясним.
Тому жодне число не слід читати як вирок. Воно підказує, що розмова з фахівцем має сенс, або що запитання лишаються навіть за невисокого балу.
Є ще одна причина обережності. У дослідженні AQ серед людей контрольної групи чоловіки набирали трохи більше за жінок. Серед чоловіків 34 і вище набрали 4 %, серед жінок ніхто. Такі відмінності нагадують, що шкала могла описувати жінок гірше, і про це ми писали в матеріалі про аутизм у дорослих жінок.
Що робити після тесту
Будь-який результат корисно перетворити на конкретні кроки.
- Збережіть результат і дату. Якщо ви пройшли кілька шкал, запишіть і їхні назви.
- Випишіть 5–7 ситуацій, де вам важко: спілкування, шум, зміни планів. Приклади потрібні лікареві більше, ніж бали.
- Запитайте себе, що змінювалося з дитинства. Для обстеження важлива історія розвитку.
- Якщо бал високий, запишіться на консультацію. Якщо низький, але запитання лишаються, записатися теж можна.
- Не робіть висновків про себе за одним результатом і не перепроходьте тест багато разів поспіль заради іншого числа.
Чого краще не робити після тесту:
- Шукати підтвердження чи спростування результату на форумах.
- Ставити діагноз собі чи близьким за одним числом.
- Повідомляти результат роботодавцю чи закладу освіти як діагноз.
- Відкладати питання на роки, якщо результат сильно непокоїть.
Докладніше про ознаки, які описують самі дорослі, читайте в матеріалі про ознаки аутизму в дорослих.
На прийомі досить сказати просто: яку шкалу ви проходили, який отримали результат і в яких ситуаціях вам важко. Цього вистачає, щоб фахівець зрозумів, з чого починати.
Куди йти по обстеження
Обстеження проводить психіатр або клінічний психолог із досвідом роботи з аутизмом у дорослих. Воно включає розмову про розвиток із дитинства, спостереження та інколи розповідь близької людини. Результат скринінгу приносять на прийом як одну з деталей. Порядок описано в матеріалі про діагностику аутизму в дорослих.
Якщо у вашому місті немає фахівця з дорослих, запитайте в сімейного лікаря направлення або пошукайте психіатра з таким досвідом, який приймає дистанційно. Заздалегідь уточніть, як проходить оцінка й які документи знадобляться, щоб не втрачати час на зустрічі, що виявляться непідхожими.
Якщо хочете обговорити свій результат і зрозуміти, з чого почати, напишіть нам за посиланням унизу сторінки.
Джерела
- Ritvo R. A. et al. (2011). The Ritvo Autism Asperger Diagnostic Scale-Revised (RAADS-R): a scale to assist the diagnosis of autism spectrum disorder in adults: an international validation study. Journal of Autism and Developmental Disorders, 41(8), 1076–1089.
- Baron-Cohen S., Wheelwright S., Skinner R., Martin J., Clubley E. (2001). The autism-spectrum quotient (AQ): evidence from Asperger syndrome/high-functioning autism, males and females, scientists and mathematicians. Journal of Autism and Developmental Disorders, 31(1), 5–17.
- Booth T. et al. (2013). Brief report: an evaluation of the AQ-10 as a brief screening instrument for ASD in adults. Journal of Autism and Developmental Disorders, 43(12), 2997–3000.
- Hull L. et al. (2017). “Putting on my best normal”: social camouflaging in adults with autism spectrum conditions. Journal of Autism and Developmental Disorders, 47(8), 2519–2534.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця.