Тест на аутизм у дорослих: які бувають і що вони показують

Якщо ви ввели в пошуку «тест на аутизм у дорослих», найімовірніше, ви вже пройшли один чи кілька онлайн-опитувальників, отримали цифру й не знаєте, що з нею робити. Коротка відповідь така: тест показує, наскільки ваші відповіді схожі на відповіді людей з аутизмом, і слугує приводом для обстеження, але діагнозом не є.

Нижче розбір по суті: які бувають тести, що саме вони показують, чому їм не можна вірити як діагнозу та що робити з результатом. Він допомагає зорієнтуватися, а діагноз ставить лише фахівець.

Які бувають тести на аутизм у дорослих

Для дорослих найчастіше трапляються три опитувальники, які заповнюють самостійно, і окремо існують інструменти, з якими працює лише фахівець. Ось основні:

• AQ (Autism-Spectrum Quotient). Опитувальник із 50 запитань, результат від 0 до 50 балів. Його створили Саймон Барон-Коен і колеги в 2001 році, щоб швидко оцінити, наскільки виражені в дорослого зі звичайним інтелектом риси аутистичного спектра (Baron-Cohen et al., 2001).
• AQ-10. Коротка версія з десяти запитань. Британські рекомендації NICE пропонують її дорослим із підозрою на аутизм, і за результату 6 балів і більше або за клінічної підозри лікаря рекомендують повне обстеження (NICE, 2012).
• RAADS-R. Довгий опитувальник із 80 запитань про ранні та нинішні прояви. NICE включає його до списку формальних інструментів, які можуть допомогти за складної діагностики.
• ADOS, ADI-R, DISCO. Це вже не тести для дому а структуроване спостереження та інтерв'ю, які проводить навчений фахівець у межах повного обстеження.

Що показує тест на аутизм у дорослих

Він показує, наскільки ваші відповіді збігаються з типовими для людей з аутизмом, і дає змогу вирішити, чи варто йти на обстеження. У вихідному дослідженні AQ дорослі з синдромом Аспергера або високофункціональним аутизмом (58 осіб) набрали в середньому 35,8 бала, а контрольна група 16,4, і 32 бали й більше набрали 80% учасників із діагнозом проти 2% контрольної групи (Baron-Cohen et al., 2001). У вибірці з 149 людей з аутизмом і 134 без діагнозу AQ-10 показав результати, близькі до повної версії з 50 запитань (Booth et al., 2013).

Водночас високий бал трапляється і в людей без діагнозу: у тій самій роботі 32 і більше набрали 6% студентів Кембриджа (Baron-Cohen et al., 2001). Тому цифра сама по собі нічого не вирішує.

Чому тест на аутизм у дорослих не дорівнює діагнозу

Тому що діагноз спирається на історію розвитку, спостереження та відомості від близьких, а опитувальник бачить лише ваші відповіді за один вечір. Повне обстеження, за рекомендаціями NICE, проводять навчені фахівці й за можливості командою, враховуючи ранній розвиток, поведінку в різних ситуаціях і документи з дитинства, і під час нього виключають інші причини, серед яких депресія, тривожні розлади, соціальна тривога й обсесивно-компульсивний розлад (NICE, 2012). Є й зворотний бік: людина, яка роками приховує свої особливості, може відповісти на запитання «типовіше», ніж почувається всередині, про що докладно написано у статті про маскування й вигорання при аутизмі.

Тим, хто вперше пройшов тест уже дорослим і здивувався результату, буде корисна стаття чи може аутизм з'явитися в дорослому віці.

Що робити з результатом тесту на аутизм

Використати його як привід придивитися до себе й поговорити зі спеціалістом, за будь-якого результату. Почати можна сьогодні:

• запишіть результат і дату, а поруч п'ять ситуацій із останніх місяців, де спілкування, зміни планів або шум і світло вибивали вас із колії;
• якщо результат високий, обговоріть його з лікарем, який працює з дорослими, і розкажіть про дитинство;
• якщо результат низький, але ви впізнаєте себе в описах, не відмахуйтеся від цього, бо тест міг не вловити приховані за роки прийоми;
• прочитайте, як виглядають ознаки аутизму у дорослих, і порівняйте з власним життям, а не лише з цифрою.

Якщо в описах упізнаються й риси РДУГ, варто прочитати, чим ці стани відрізняються і як поєднуються, у статті аутизм і РДУГ у дорослих.

Що далі після тесту на аутизм у дорослих

Якщо ви вирішили йти на обстеження, розібратися, до кого звернутися та як воно проходить, допоможе стаття про діагностику аутизму у дорослих, а якщо вам потрібен загальний орієнтир, про що взагалі йдеться, зазирніть у розбір того, що таке аутизм у дорослих простими словами.

Поки ви чекаєте на прийом чи обмірковуєте результат, може допомогти читання, а кілька книг, з яких варто почати, перелічено в статті книги про аутизм у дорослих.

З'ясувати, з чого почати саме у вашій ситуації, можна й без зобов'язань, через бот, який ставить кілька запитань і пропонує наступний крок, а як загалом влаштована робота центру з дорослими, видно на сторінці «Для дорослих».