Діагностика аутизму у дорослих: до якого лікаря йти і як проходить обстеження

Якщо ви ввели в пошуку «діагностика аутизму у дорослих», найімовірніше, ви давно підозрюєте аутизм у себе чи в близької людини й поки не знаєте, до кого йти та що вас там чекає. Шлях до діагнозу в дорослому віці влаштований менш очевидно, ніж у дитинстві. Діагностику довго будували навколо яскравих, помітних проявів, і людей із тоншою картиною вона часто пропускала (Lai & Baron-Cohen, 2015).

Нижче розбір по кроках: до якого фахівця звертатися, як проходить обстеження, що підготувати і що робити, якщо вас не почули. Він допомагає зорієнтуватися, а діагноз ставить лише фахівець.

До якого лікаря йти з підозрою на аутизм

Зазвичай починають зі фахівця, який працює з аутизмом у дорослих, найчастіше це психіатр або клінічний психолог. Повне обстеження, за рекомендаціями британського інституту NICE, проводять навчені фахівці й за можливості командою, а не одна людина за один прийом (NICE, 2012). Назва посади та порядок запису залежать від країни, тому досвід саме з дорослими важливіший за вивіску. Перед записом варто з'ясувати:

• чи має фахівець досвід діагностики дорослих, а не лише дітей;
• які інструменти він використовує, чи досить одного опитувальника, чи є інтерв'ю та спостереження;
• чи можна залучити близьку людину та принести документи з дитинства;
• скільки триває обстеження і в якому вигляді видається висновок.

Як проходить обстеження на аутизм у дорослого

Процес зазвичай складається з короткого скринінгу а потім повного обстеження. У рекомендаціях NICE він описаний так:

• Розмова про труднощі. Обстеження варто розглянути, коли є стійкі труднощі у спілкуванні та взаємодії з людьми або жорсткі, повторювані моделі поведінки та вузькі інтереси, і разом із ними проблеми з роботою чи навчанням, зі стосунками, минулі звернення до психіатрів або інший нейророзвитковий стан, наприклад РДУГ (NICE, 2012).
• Скринінг. Дорослим без вираженої інтелектуальної недостатності пропонують короткий опитувальник AQ-10 із десяти запитань. Якщо набрано 6 балів і більше або в лікаря є клінічна підозра, пропонують повне обстеження (NICE, 2012). У дослідженні на 149 людях з аутизмом і 134 людях без діагнозу AQ-10 показав результати, близькі до повної версії з 50 запитань (Booth et al., 2013).
• Збір історії. Фахівець питає про ранній розвиток і шкільні роки та, якщо це можливо, залучає близьку людину або документи на кшталт шкільних характеристик.
• Інтерв'ю та спостереження. Оцінюють, чи були особливості спілкування й поведінки з дитинства та чи тривають вони в дорослому житті, як людина справляється вдома, на роботі й у навчанні, чи є сенсорна чутливість. Для структури часто використовують формальні інструменти, наприклад інтерв'ю ADI-R, спостереження ADOS або інтерв'ю DISCO.
• Виключення інших причин. Перевіряють, чи не пояснюють картину депресія, тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад або інші стани. Аналізи крові, генетичні тести та МРТ для діагностики аутизму як звичайну частину обстеження не використовують (NICE, 2012).
• Висновок і план. Результати обговорюють із вами особисто, за бажання разом із близькою людиною, і складають план підтримки з урахуванням особливостей середовища.

Що підготувати до обстеження на аутизм

Чим більше конкретного матеріалу ви принесете, тим точнішою буде картина, особливо про дитинство, адже саме воно підтверджує, що особливості були завжди. Почати можна сьогодні, вистачить одного вечора:

• випишіть п'ять ситуацій із останніх місяців, де спілкування, зміни планів або шум і світло вибили вас із колії;
• знайдіть шкільні щоденники, характеристики й табелі та запитайте в батьків чи старших родичів, яким ви були в дитинстві;
• перелічіть минулі діагнози та лікування, зокрема тривоги й депресії, і що з цього допомогло;
• подумайте, хто з близьких може підтвердити ваші особливості та погодиться прийти на прийом.

Чому діагноз аутизму в дорослому віці ставлять пізно

Тому що дорослий нерідко не пам'ятає раннього розвитку, навчився приховувати труднощі, а поруч ідуть інші стани, через які аутизм лишається в тіні (Lai & Baron-Cohen, 2015). Пізня або відсутня діагностика говорить про те, як була влаштована система, і нічого не говорить про те, чи є у вас аутизм. Як працює приховування особливостей і чим воно обертається, ми розбирали у статті про маскування й вигорання при аутизмі, а про те, чому в жінок діагноз приходить особливо пізно, у статті про аутизм у дорослих жінок.

Якщо цікаво, чому діагноз так часто приходить уже в дорослому віці і що це говорить про сам аутизм, читайте статтю чи може аутизм з'явитися в дорослому віці.

Що відбувається після діагнозу аутизму в дорослого

Ви отримуєте висновок і план, який враховує ваші особливості та потреби, а не обов'язково лікування. Якщо вас турбує, чи не спричинить звернення до психіатра наслідків на кшталт обліку, правила в різних країнах відрізняються. Що відбувається зі зверненням дорослого до психіатра і чого варто й не варто остерігатися, ми розібрали окремо: психіатричний облік у дорослих.

Що робити далі з діагнозом на руках і на яку підтримку можна розраховувати, продовжує стаття чи лікується аутизм у дорослих.

Що робити, якщо в діагностиці аутизму відмовили або ви не згодні з висновком

Можна запросити другу думку в іншої спеціалізованої команди. NICE прямо називає випадки, коли це доречно: сумніви в діагнозі, розбіжність думок усередині команди чи з вами, брак місцевого досвіду в діагностиці дорослих і складні супутні стани (NICE, 2012). Принесіть ті самі матеріали та розкажіть, що саме у висновку здається вам хибним.

З'ясувати, з чого почати саме у вашій ситуації, можна й без зобов'язань, через бот, який ставить кілька запитань і пропонує наступний крок, а як загалом влаштована робота центру з дорослими, видно на сторінці «Для дорослих».