Тривожність у дорослих: що це, коли це норма і коли варто звернутися до фахівця

«Тривожність пояснює не все». Цю думку нерідко чуєш від тих, кому роками лікували тривогу, а відчуття, що справа не лише в ній, лишилося. Якщо ви шукаєте, що таке тривожність у дорослих і чим вона відрізняється від норми, ця стаття дає загальну картину, а подробиці винесено в окремі розбори.

Вона слугує опорною для розділу про тривожність і допомагає зорієнтуватися, а діагноз ставить лише фахівець.

Що таке тривожність

Тривожність це стан занепокоєння й очікування неприємного, який знайомий усім і в звичайній формі допомагає підготуватися до важливого. Проблемою він стає, коли сильний, довгий і заважає жити. За рекомендаціями британського інституту NICE, оцінюючи такий стан, дивляться не лише на кількість, тяжкість і тривалість симптомів, а й на ступінь страждання та вплив на повсякденне життя (NICE, 2011).

Тривожність у дорослих: коли це норма, а коли розлад

Межа проходить за тим, як довго тримається занепокоєння і що воно робить із життям. Ось орієнтири:

• Зазвичай норма. Хвилювання перед важливою подією чи іспитом, тривога через проблему, яка минає, коли проблему розв'язано.
• Привід придивитися. Занепокоєння тримається багато тижнів, переходить з однієї теми на іншу та важко піддається контролю.
• Привід звернутися. Тривога заважає роботі, сну чи стосункам, змушує уникати ситуацій, супроводжується тілесними симптомами, через які ви знову й знову шукаєте підтвердження, що все гаразд.

Тривожні розлади поширені. За систематичним оглядом Бакстер із колегами, що охопив 87 досліджень із 44 країн, глобальна поширеність тривожних розладів із поправкою на методи становила 7,3% і коливалася від 5,3% в африканських культурах до 10,4% в європейських та англомовних (Baxter et al., 2013).

Які бувають тривожні розлади

Найчастіше говорять про кілька форм і в кожної свій розбір:

• Генералізований тривожний розлад. Постійне занепокоєння з найрізноманітніших питань. NICE пропонує думати про нього в тих, хто часто приходить до лікаря загальної практики з тривогою чи значним занепокоєнням, шукає підтверджень щодо тілесних симптомів або багаторазово тривожиться з різних приводів (NICE, 2011).
• Панічний розлад. Повторювані напади сильної тривоги, на які рекомендації NICE щодо тривоги звертають окрему увагу (NICE, 2011).
• Соціальна тривожність. Страх оцінки в спілкуванні та уникання, докладніше у статті про соціальну тривожність.

Коли варто звернутися до фахівця з тривожністю

Коли вона триває тижні й місяці, заважає роботі, сну чи стосункам, змушує вас уникати потрібного або супроводжується тілесними симптомами, яких не пояснює лікар. Якщо ви думаєте про те, щоб заподіяти собі шкоду, зверніться по термінову допомогу до лікаря або в екстрену службу своєї країни. Що допомагає на практиці, описано у статті про те, як впоратися з тривожністю, а про те, що показують опитувальники, у статті про тест на тривожність.

Коли тривожність заважає жити, нерідко постає питання про ліки, а хто їх призначає і чому добирати самому не можна, пояснює стаття таблетки від тривожності.

Якщо тривожність пояснює не все

Супутні стани при тривожності трапляються часто, і подекуди за роками лікування тривоги стоїть ще щось. Тривога нерідко йде разом із РДУГ і з аутизмом, і про це ми пишемо у статтях про РДУГ і тривожність та аутизм і тривожність у дорослих. Почати можна сьогодні: випишіть три ситуації, де тривога була найсильнішою, і позначте, що їм передувало та як давно це повторюється.

З'ясувати, з чого почати саме у вашій ситуації, можна й без зобов'язань, через бот, який ставить кілька запитань і пропонує наступний крок, а як загалом влаштована робота центру з дорослими, видно на сторінці «Для дорослих».