Маскування і вигорання у дорослих з аутизмом

День був цілком звичайний: нічого не сталося, жодного стресу збоку не було видно. А до вечора не лишилося сил навіть на те, щоб відповісти на повідомлення чи вирішити, що приготувати на вечерю. Якщо це знайомо, річ може бути не в тому, що день був важким, а в тому, що пішло на те, щоб прожити його «як належить». У дорослих з аутизмом це називають маскуванням, і це не одна звичка, а кілька різних за ціною стратегій.

Маскування — це не одна стратегія, а декілька

Дослідники Лівінгстон, Шах і Гаппе, опитавши 136 дорослих (58 з діагнозом РАС, 19 із самостійно припущеним аутизмом і 59 без діагнозу, але зі схожими труднощами), виокремили кілька різних за складністю способів приховувати прояви аутизму (Livingston, Shah & Happé, 2019). Маскування у вузькому сенсі — найпростіша частина: прибрати те, що вважається небажаним, додати те, що вважається доречним, часто майже автоматично. Далі йде неглибока компенсація — жорсткі заготовки під конкретну ситуацію, які не переносяться на новий контекст. А глибока компенсація — це вже гнучке, у реальному часі моделювання чужих намірів і реакцій, і саме вона вимагає найбільше сил.

Як це звучить від першої особи

Учасники того самого дослідження описували це так:

Ціна, яку не видно ззовні

Коли маскування і компенсація стають способом життя, а не рідкісним винятком, накопичена втома може перейти у стан, який дослідники називають аутичним вигоранням: тривале виснаження, втрата навичок, які раніше давалися легко, і знижена переносимість подразників (Raymaker et al., 2020). Це не звичайна втома після важкого тижня, яка минає за вихідні, а глибший і триваліший стан.

Тривожність часто йде пліч-о-пліч із цим — не як окрема, випадково збіглася проблема, а як один із прямих наслідків постійного контролю над собою. У тому самому дослідженні компенсаторні стратегії учасники пов'язували з тривожністю та депресією: серед тих, у кого є діагноз РАС, тривожний розлад був у 36%, депресивний — у 22%. Маскування і компенсацію описували як виснажливі й стресові самі по собі, окремо від будь-яких зовнішніх обставин дня.

Чому звичайний відпочинок не допомагає

Аутичне вигорання легко сплутати зі звичайною втомою чи депресією, але відновлюється воно інакше. За описом Раймейкер зі співавторами, цей стан може тривати від трьох місяців і довше, і підходи, які зазвичай радять при депресії, тут часто не спрацьовують. Допомагає інше: помітно знизити навантаження й сенсорне середовище на певний час, дозволити собі не маскуватися там, де це безпечно, і опора на людей, які не вимагають постійно бути «у формі» (Raymaker et al., 2020). Взяти відпустку на тиждень і повернутися до того самого режиму зазвичай недостатньо — тут ідеться про те, щоб на певний час серйозно переглянути навантаження.

Що з цим можна зробити

Повністю прибрати маскування з життя навряд чи вдасться, та й не завжди потрібно — іноді це свідомий вибір у конкретній ситуації. Але якщо воно давно стало тлом майже кожного дня, допомагає почати з малого: помічати, після яких саме ситуацій сил іде найбільше, і свідомо лишати у своєму тижні місця, де не треба нічого із себе зображати. Це не вирішує питання повністю, але повертає трохи вибору там, де зараз його, можливо, зовсім не відчувається.

Питання, які запитують найчастіше

Як зрозуміти, що це вже вигорання, а не просто втомливий тиждень? Звичайна втома зазвичай минає за вихідні чи відпустку. Аутичне вигорання тримається тижнями і місяцями, часто разом із втратою навичок, які раніше давалися легко, і підвищеною чутливістю до подразників, якої раніше не було такою мірою.

Чи потрібен для цього офіційно підтверджений діагноз? Ні. Механізм маскування і його ціна однаково реальні і для тих, у кого діагноз уже є, і для тих, хто лише починає в цьому розбиратися.

Куди рухатися далі

Якщо хочеться спершу побачити ширшу картину того, як загалом проявляється аутизм у дорослих, а не лише механізм маскування, — ось загальний розбір: ознаки аутизму у дорослих: як вони виглядають і чому їх часто не помічають. Якщо знайома втома пов'язана передусім із роллю «вона чудово справляється» на роботі й вдома, ось окремий розбір саме цього: аутизм у дорослих жінок: чому його так часто пропускають. А якщо давно здається, що ви «не така, як пишуть про аутизм», ось просте пояснення: що таке аутизм у дорослих простими словами.

Поговорити з фахівцем можна і без зобов'язань — через бот, який ставить кілька запитань і пропонує наступний крок, а загальний устрій роботи центру з дорослими — на сторінці «Для дорослих».