Альтернативна комунікація, PECS, картки: з чого почати вдома
Альтернативна комунікація, PECS, картки: ці слова батьки чують першими, коли дитина поки не говорить. За ними стоїть проста ідея. Дитина віддає дорослому картинку того, що хоче, і одразу отримує це. Почати можна вдома з однієї картки, а чекати для цього перших слів не потрібно. Картки мовлення не забороняють, вони просто дають дитині робочий спосіб сказати «хочу» вже зараз.
Що таке PECS і чим він відрізняється від звичайних карток із картинками?
PECS (Picture Exchange Communication System) придумали Енді Бонді та Лорі Фрост як систему обміну картинками для дітей, у яких мовлення з’являється пізно або поки не з’явилося. Це один із видів альтернативної комунікації, поруч із жестами, знаками та планшетом із озвучуванням, і його часто використовують фахівці з АВА-терапії (ABA). Головна відмінність від навчальних карток у тому, хто починає розмову. У навчальних картках дорослий показує картинку й питає «що це?». У PECS ініціатива в дитини, вона сама йде до людини й віддає картку, бо їй щось потрібно.
Система складається з шести фаз. Спершу дитина вчиться просто обмінювати одну картку на улюблений предмет. Потім вона йде по картку далі, вибирає з кількох, складає коротку фразу «я хочу», а з часом відповідає на запитання «що ти хочеш?» і починає коментувати побачене. Перша фаза найпростіша, і її можна спробувати вдома.
Що показують дослідження про PECS
У 2010 році вийшов метааналіз досліджень PECS у дітей із розладами аутистичного спектра, опублікованих з 1994 року до червня 2009 року (Flippin, Reszka та Watson, 2010). Автори дійшли висновку, що PECS допомагає дітям спілкуватися за допомогою картинок, а ефект невеликий або помірний. Даних про те, що система допомагає з’явитися усному мовленню, виявилося менше, і вони слабші.
Тому від карток розумно чекати кращого спілкування, але не гарантії, що слова з’являться. Це обмеження методу, і знати про нього краще заздалегідь. Дослідження не підкаже, чи підійде PECS саме вашій дитині. Це вирішує фахівець, коли бачить, як дитина просить і що її мотивує.
Як почати вдома: альтернативна комунікація, PECS, картки крок за кроком
Повноцінне навчання PECS іде з навченим фахівцем, але першу фазу можна спробувати самим.
- Виберіть один предмет, який дитина точно любить. Печиво, мильні бульбашки, конкретну іграшку. Сила бажання тут важливіша за все інше.
- Зробіть одну картку. Сфотографуйте цей предмет або роздрукуйте чітку картинку й наклейте на щільний картон. Поки лише одна картка, без вибору.
- Покличте другого дорослого. Один сидить навпроти дитини з предметом на виду, другий трохи позаду й м’яко допомагає взяти картку та простягнути її. Так задумана перша фаза. Просити «скажи» в цей момент не потрібно.
- Одразу віддайте предмет. Щойно картка опинилася в руці, назвіть предмет одним словом і дайте його. Дитина має відчути, що обмін працює.
- Повторюйте короткими підходами протягом дня, коли бажання справжнє, і поступово зменшуйте допомогу ззаду.
Якщо вам важливий загальний принцип навчання проханням, його докладно розбирає стаття як навчити дитину просити замість крику, де обмін карткою теж названо одним зі способів.
Як зробити першу картку PECS удома
Вибрати предмет і зробити одну картку. Це хвилин десять, не більше. Решту можна показати фахівцю на першій зустрічі.
Коли потрібен фахівець з PECS та альтернативної комунікації
Якщо ви пробуєте картки тиждень-два, а обмін не виходить, або дитина бере картку, але не віддає її, це привід показати ситуацію фахівцю. Метод при цьому не обов’язково не підходить. Якщо слів поки немає і ви не впевнені, що це вікова норма, спершу гляньте матеріал дитина не говорить у 3 роки: чекати чи починати діяти. А якщо слова були й зникли, краще відкрити статтю про те, що робити, коли дитина перестала говорити.
У Sense Behavior BCBA-фахівець дивиться, як дитина просить зараз, добирає форму (картки, жести чи слова) і вчить батьків вести її вдома. Почати можна з безкоштовної тридцятихвилинної консультації, на якій розберемо вашу ситуацію й запропонуємо перший крок.