Ознаки аутизму у дитини в 1 рік: коли зарано, а коли час до фахівця
Перший рік — час, коли батьки особливо уважно стежать за розвитком дитини, і будь-яке відчуття «щось не так» викликає тривогу. Ознаки аутизму у дитини в 1 рік — один із найчастіших пошукових запитів серед батьків маленьких дітей, і це не збіг: саме в цьому віці починають проявлятися перші відмінності, які можна помітити, хоча точний діагноз у рік ще не ставлять.
На що реально звертають увагу фахівці
Великий огляд досліджень, що об'єднав дані спостережень за немовлятами з родин, де в старшої дитини вже підтверджено аутизм, виділяє кілька ознак, які до 12 місяців частіше трапляються у дітей, яким пізніше діагностують аутизм (Zwaigenbaum et al., 2015):
- Дитина рідко відгукується на своє ім'я. Автори окремо зазначають, що саме ця ознака в рік досить точно пов'язана з діагнозом у два роки.
- Мало дивиться туди, куди дивляться чи вказують дорослі — так звана спільна увага — і рідко сама показує пальцем на цікаве.
- Використовує менше жестів — не махає «па-па», не тягне ручки, щоб її взяли.
- Грається з предметами незвично — наприклад, довго крутить колесо машинки або розглядає предмет збоку, а не грається ним звичним способом.
- Помітно менш активна і пасивніша, ніж можна було б очікувати, або, навпаки, сильно дратівлива і важко заспокоюється.
Що ще не привід для тривоги
Тут важлива чесність: автори того самого огляду прямо пишуть, що до 12 місяців чітких, надійних ознак аутизму поки не виявлено — розкид нормального розвитку в цьому віці дуже широкий. Один епізод, коли дитина не обернулася на ім'я або захопилася розглядом колеса іграшки, нічого не означає сам собою: так роблять багато дітей без жодних особливостей розвитку.
Значення має не окремий момент, а стійка картина: кілька ознак разом, які повторюються протягом тижнів, а не один епізод в один непростий день.
Що робити, якщо кілька ознак збіглися
Автори огляду формулюють це просто: якщо сумніви щодо цих ознак виникли у батьків або їх помітив хтось із фахівців, дитину варто направити на подальший скринінг на аутизм. Це не означає, що діагноз уже є, — це означає, що варто показати дитину педіатру чи неврологу і обговорити конкретні спостереження, а не шукати відповідь самостійно за описами в інтернеті.
- Запишіть конкретні спостереження, а не загальне відчуття — які саме ознаки і як часто ви помічаєте, це допоможе розмові з фахівцем.
- Не чекайте «підросте, само мине». Рання оцінка не шкодить, навіть якщо тривога виявиться марною, а от відкладена оцінка може відстрочити допомогу, якщо вона потрібна.
- Пам'ятайте про широкий розкид норми. Одна ознака в ізоляції — привід поспостерігати, а не панікувати.
- Зверніться до педіатра за направленням на скринінг, якщо сумніви не минають упродовж кількох тижнів спостереження.
Якщо діагноз все ж підтвердиться
Якщо після обстеження діагноз підтвердиться, далі не потрібно розбиратися в усьому наодинці й одразу — у нас є окремий покроковий розбір перших тижнів після діагнозу: «Дитині поставили аутизм. Перші 30 днів». А якщо сумніви радше в тому, що це може бути не аутизм, а інша особливість розвитку, ось розбір, чим вони відрізняються: «Аутизм, ЗПРР, СДВГ: чим відрізняються».
Почати можна з безкоштовної тридцятихвилинної консультації, на якій ми обговоримо ваші конкретні спостереження за дитиною і те, які наступні кроки мають сенс саме у вашій ситуації.