Якщо дитина відвертається — заняття зупиняють

У 2022 році професійний етичний кодекс поведінкових аналітиків (BACB) вперше зобов'язав фахівців отримувати згоду (assent) дитини на участь у занятті та поважати її волю в процесі роботи. Гідність дитини (dignity) при цьому прямо названа одним з основних принципів професії, поряд із користю для клієнта.

Слово «дресирування» поруч з ABA спливає у батьків майже завжди, і за ним зазвичай стоїть щось конкретне: руки, які тримають на місці, нагорода за те, що дитина посиділа тихо, дорослий, який вирішує все сам і не питає, чи готова дитина саме зараз. Так дійсно робили, і на цьому місці злість і страх обґрунтовані.

У нашій практиці за цим стежить не фахівець поруч з дитиною в моменті, а сама програма з самого початку: її вибудовують навколо того, що дитині вже цікаво, щоб згода була справжньою, а не вимушеною. Батько не фахівець і не може зреагувати поведінково правильно на кожен сигнал миттєво, тому його не вантажать теорією з першого дня: сигнали поступово вчаться розпізнавати на практиці, розбираючи конкретні моменти зі своєю дитиною разом із фахівцем, а не за підручником. Такий старт може йти трохи повільніше: це усвідомлений вибір, а не недопрацювання.

Відмова дитини — такий самий важливий сигнал, як і її згода, її не обходять, а слухають — це стосується і розхитування, помахів руками, іншої самостимуляції, яку не зупиняють як «погану поведінку», якщо вона допомагає дитині заспокоїтися. З дітьми старшого віку іноді додають до списку навичок, що розвиваються, і менш помітні способи заспокоїтися чи підбадьоритися — не тому, що стимінг поганий, а тому, що світ поки рідко готовий до інклюзії, і зайвий привід для цькування дитині ні до чого.

За цією уважністю стоїть сенс, заради якого взагалі працюють з поведінкою: не зробити дитину зручною для дорослих, а допомогти їй отримати те, що вона хоче, способом, який їй до снаги. Вчаться цьому не лише батьки: няня, вихователь, усі, хто поруч з дитиною вдома, в садку, за обіднім столом, в ігровій.